Ця книжечка має свою історію. Вона – наче відлуння мого дитинства. Більшість забав, вміщених у ній, – це ті, в які бавилися зі мною мої батьки й бабусі. Деякі ласкаво переповіли мені інші добрі люди. Вони також перейняли їх від батьків, дідусів і бабусь, котрі завжди охоче забавляли своїх дітей та онуків. Багато з цих примовлянок добре знані, але є серед них і призабуті. Від давніх літ передавались вони від покоління до покоління, з родини в родину. Кожна мама, яка бавила ними свою дитинку, щось змінювала, додавала, а то й придумувала нові забави.
Я ніколи не вчила цих текстів напам'ять, просто знала їх і дуже швидко пригадала, коли сама стала мамою. Ці пісеньки і примовлянки допомагали мені забавити дитину, знайти емоційний контакт з нею і з пелюшок прищеплювати любов до рідного – батьківського. Зрозуміло, що бавлячись з дитиною в «Коваля», я масую їй стопку, а коли промовляю віршик про Козуню, то масую вушко. І так з кожною забавою. Часто до мене підходили молоді мами і просили навчити їх якоїсь пісеньки чи віршика, що співали і розповідали мої донечки. Тому вважаю своїм обов'язком передати цю велику мудрість народну всім іншим дітям, а також їхнім мамам – щоб з радістю та користю проводили разом час, щоб навчилися наших давніх звичаїв і зберегли їх для наступних поколінь.
Отож, забави, зібрані в цій книжечці, – не тільки для дітей, але й для батьків, які будуть доглядати і забавляти свою малечу.
Книжка допоможе батькам максимально використати кожну хвилину під час пеленання, купання, годування дитини для її фізичного та психологічного розвитку з перших днів після народження. Адже малята безперервно вчаться. Те, що дорослим видається звичним і незначним, дітей щиро захоплює, допомагаючи їм пізнавати світ.
Тексти, зібрані у цій книжечці, найчастіше проказували речитативом, хоч інколи й наспівували. Якщо ж і ви захочете заспівати їх своїй дитині, то зможете розучити мелодії за нотами, або з голосу.
Забави згруповані тематично – відповідно до етапів розвитку дитини. Коли ж ваші діти підростуть, ви зможете читати і розглядати цю книжку разом з ними. Її герої – Зайчики, Котики, Мишки, Лисички, хлопчики й дівчатка – теж дуже люблять бавитись. Усі вони живуть у різних куточках нашої мальовничої України, тому одягнені у традиційні народні строї – такі, які носили саме в їхніх краях. Ось, наприклад, жінка, що випікає бабку, мешкає на Поділлі (Тернопільщина), тому й одяг у неї відповідний, і піч така, яка була колись у кожній подільській хаті. Мишка, яка з'їла смачний книш, – лемкиня, а Киця-Миця – з Бойківщини.
А ще діточки зможуть на сторінках книжки побачити забавки, якими бавилися їхні прадідусі й прабабусі, коли були малими. Разом із бабусею чи мамою дівчинка може спробувати зробити для себе ляльку-мотанку, а хлопчик, якщо йому допоможе дідусь або тато, – змайструвати коника.
Читайте цю книжку, черпайте втіху та радість, щоб росли здоровими і розумними ваші діти, щоб знали та берегли давні традиції свого народу.
Уклала
Консультант-етнограф (народні одяг та іграшка)
завідувач відділу народного мистецтва Національного музею у Львові
Ілюстрації, макет та верстка
Ноти записав
(крім «Заєць косив», «Ходить Котик по травичці», «Бігла лялька по току», «Ходить Котик по лавочці» – склала Марічка Кошелінська-Мартинюк)
Спів
Літературні редактори
Електронна версія, підтримка
(Click for Support)
